Війни породжують різні види насильства, які часто мають гендерні аспекти, тобто вони по-різному впливають на людей з різними гендерними ідентичностями та сексуальними орієнтаціями.
Вони часто супроводжуються економічною політикою, що посилює нерівність, зокрема через невидимість і знецінення роботи й послуг, необхідних для виживання суспільств, тобто для забезпечення соціальної репродукції. Це відбувалося й в Україні, де насильство війни загострюється через політику жорсткої економії. У той же час повоєнна реконструкція створює вікно можливостей для боротьби зі шкідливими нормами, що сприяють як гендерній нерівності, так і насильству.
Запропонований проєкт вивчає гендерні практики виживання в перехресті різних факторів у контексті України. Він документує, як українці переживають і реагують на різні, але взаємопов'язані форми насильства – від насильства війни і російського вторгнення до економічного насильства, викликаного структурними реформами та політикою жорсткої економії. Використовуючи феміністичний підхід до політичної економії, проєкт досліджує, як стратегії виживання формуються під впливом гендеру та інших ідентичностей, а також національних і міжнародних політик.
Проєкт робить подвійний внесок. По-перше, він надає конкретну ілюстрацію феміністичних концепцій насильства та глибше розуміння ролі соціальної репродукції під час війни та в умовах воєнної економіки. По-друге, проєкт вирішує нагальну практичну потребу в інформації та аналізі для підтримки гендерно-орієнтованої та феміністичної політики й планування відновлення в Україні.
Цілі
Дослідження має такі цілі:
- 1Висвітлити і задокументувати, як різні групи українців переживають взаємопов'язані схеми насильства та забезпечують виживання себе і своїх спільнот.
- 2Проаналізувати, як практики й стратегії виживання українців – у приватній і публічній сферах, включаючи волонтерство під час війни та активізм за мир – формувалися під впливом неформальних норм, гендерної ідентичності та інших ідентичностей, а також національних і міжнародних політик.
- 3Критично оцінити українську та міжнародну політику під час війни через призму феміністичної політичної економії, зосереджену на цілях репродукції та виживання.
- 4Разом з українськими активістами та науковцями розробити конкретні рекомендації та плани адвокації для сприяння ефективній феміністичній повоєнній економічній реконструкції в Україні.
Щоб досягти цих цілей, ми плануємо відповісти на чотири дослідницькі питання:
- 1Як українці з різних соціально-економічних груп і з різними гендерними, сексуальними, етнічними та іншими ідентичностями переживають перехресне насильство, включаючи фізичне насильство війни та системне насильство політики жорсткої економії?
- 2Які стратегії використовували різні групи українців для забезпечення соціальної репродукції та виживання в умовах перехресного насильства, породженого війною та економічними реформами, запровадженими в 2014 році?
- 3Як міжнародні, національні та субнаціональні політики враховували цілі соціальної репродукції та щоденного виживання під час війни в Україні?
- 4Як можна зробити політику повоєнної реконструкції в Україні більш ефективною для гендерно-справедливого і сталого відновлення, спираючись на повсякденні практики виживання українців?
Теоретична база
Проєкт базується на концепціях «континууму насильства» та «циклів насильства», розроблених дослідниками феміністичної безпеки. Він визнає, що насильство війни не є лише фізичним, але й економічним, вираженим у досвіді жорсткої економії. Фізичне та економічне насильства війни пов'язані з символічним насильством і різними формами відчуження, від формування образу російськомовних як ворогів до мілітаризації маскулінності та пов'язаного з цим гендерного насильства.
Крім того, проєкт використовує феміністичну політико-економічну призму соціальної репродукції, щоб висвітлити, розплутати та краще зрозуміти ці щоденні стратегії виживання, а також працювати з активістами, практиками й політиками над створенням повоєнної політики, яка підвищить та посилить ці повсякденні стратегії.
Методологія
Проєкт використовуватиме підхід партисипативного дослідження дій. Він був розроблений у консультації з мережею українських активістів, представників громадянського суспільства та науковців, які консультуватимуть дослідження на всіх його етапах. Проєкт також спрямований на розробку конкретних рекомендацій для політики, сценаріїв і заходів.
Проєкт використовуватиме кілька методів. Для дослідження досвіду насильства і стратегій виживання дослідження зосередиться на двох областях — Львівській і Харківській, які відрізняються за рівнем воєнного насильства та економічною структурою. У цих областях будуть проведені наративні інтерв’ю та PhotoVoice із ретельно підібраною вибіркою різних українців, які представляють різні спільноти, що розрізняються за статтю, етнічністю, заняттям і класом.
Крім того, команда проведе аналіз політик на субнаціональному, національному та міжнародному рівнях, що включатиме збір політичних документів та інтерв'ю з експертами.
Нарешті, команда організує воркшоп для розробки альтернативних сценаріїв політики.
Publications:
Команда
Проєкт виконує міждисциплінарна команда, що об'єднує науковців, експертів з питань політики та практиків.
Основна команда проєкту включає:
- Професорка Елізабет Прюгл, Женевський інститут міжнародних відносин, Швейцарія
- Професорка Юлія Сорока, Харківський національний університет ім. Каразіна, Україна, та Женевський інститут міжнародних відносин, Швейцарія
- Ніна Потарська, Центр соціальних і трудових досліджень
- Нела Поробич, Міжнародна ліга жінок за мир і свободу
- Агнешка Фал-Дутра Сантос, Женевський інститут міжнародних відносин, Швейцарія
З усіх питань щодо проєкту звертайтеся до координаторки дослідження Агнешки Фал-Дутра Сантос: