Презентація результатів соціологічного моніторингу суспільних протестів в Україні

29 березня у приміщенні інформаційної агенці УНІАН пройшла прес-конференція присвячена презентації результатів соціологічного моніторингу суспільних протестів в Україні за період з вересня 2009 по грудень 2010 року.

Під час прес-конференції було виділено головні риси соціальних протестів в Україні:

Загалом за період з жовтня 2009 р. по грудень 2010 р. зафіксовано більше 3600 протестних дій або близько 8 протестних дій щодня всередньому.

Пік протестів припадає на жовтень і листопад 2010 року, що пов’язано з протестами дрібних підприємців проти прийняття Податкового кодексу та протестами навколо закону про місцеві вибори та невизнання їх результатів. Однак, на період з березня по червень 2010 року припадало не набагато менше протестних дій.

Зростає чисельність учасників протестів. Якщо за 12 місяців з жовтня 2009 р. по вересень 2010 р. лише в 37% протестних дій, для яких була повідомлена чисельність, брали участь більше 100 учасників, то за останні три місяці 2010 р. таких протестів відбулося 53%. 21% протестів з жовтня по грудень 2010 р., для яких була повідомлена чисельність, мали більше тисячі учасників.

В останні три місяці 2010 р. зростає частка протестів у центральному та східному регіонах (у центральний включається Київ) за рахунок західного і південного. Загалом за весь період найбільш протестними був центральний регіон 32%, а найменш протестним – східний (20%).

Найчастіше протестні дії піднімають соціально-економічні проблеми (56% усіх протестних дій), причому протягом усього періоду, не лише під час Майдану-2. Найчастіші проблеми: затримки зарплат і робітничі права, протести проти точкових забудов, право на житло (особливо, боротьба проти виселень з гуртожитків), екологія, комунальні послуги і громадський транспорт. Частка протестів за інтереси дрібних підприємців до вересня 2010 р. складала лише 5% від протестних дій в Україні, але протягом останніх трьох місяців минулого року сягнула 31%.

Участь політичних партій в протестах залишається низькою. Протягом 15 місяців лише 26% протестів відбулися за участі політичних партій. Їх участь дещо зросла в останні три місяці, але насамперед через протести навколо місцевих виборів та переслідувань лідерів опозиції: Ю. Тимошенко та Ю. Луценка. Лише 10% соціально-економічних протестів відбулися за участі політичних партій у порівнянні з 47% ідеологічних протестів (навколо історичних, мовних, геополітичних тощо питань) та 60% протестів безпосередньо пов’язаних з боротьбу за політичну владу. Натомість у 60% соціально-економічних протестах не було повідомлено про участь жодної партії, громадської організації або політичної групи; вони проводилися лише неформальними ініціативами людей, які безпосередньо зіткнулися з тією чи іншою проблемою.

Відбувається політизація протестів. Якщо до жовтня 2010 р. тільки 16% протестів звертали вимоги до центральних органів державної влади, то в останні три місяці минулого року частка таких протестних дій зросла майже втричі – до 44%. Серед соціально-економічних протестів зростання частки спрямованих до або проти центральних урядових органів було найбільш вражаючим: від 13% до 63%.

У період до вересня 2010 р. після виборів Президента України майже в півтора рази зростаєчастота репресивних дій (від 10,8 репресій на 100 протестних дій до виборів до 15,2 репресій на 100 протестних дій після виборів). Більше того, в останні три місяці 2010 р. частота репресій зростає ще більше – до 16,6:100. При тому, що форма протестів в останні три місяці стала менш конфронтаційною (менше застосування прямої дії, наприклад, перекривання дороги) і більше застосовувалися такі конвенційні форми як мітинги та пікети, що не порушують громадський порядок (частка конвенційних протестів зросла з 70% до 78%, частка конфронтаційних впала з 25% до 17%, частка насильницьких протестів лишилася незмінною – 5%). Частіше починають застосовувати превентивні репресії: судова заборона акцій, перешкоджання проведенню, залякування протестувальників або перевізників, що можуть їх доставити на місце протесту.

Керівник проекту моніторингу Володимир Іщенко відзначив: “Протести в Україні виходять на якісно та кількісно новий рівень. Важливим елементом цього є розбудова організаційної інфраструктури в суспільстві. У найближчому часі можна очікувати подальше розширення протестної діяльності пов’язаної з соціально-економічною політикою уряду”