Хто після чорнобильців або Майбутнє українського протесту. Огляд протестної активності за листопад 2011

11 грудня протестуючі чорнобильці згорнули наметове містечко в Донецьку. Через три дні внаслідок домовленості з місцевою владою представники чорнобильців Львівщини також припинили протест. Ці події дещо знизили градус напруги в суспільстві. Позаду довгі тижні голодувань, мітингів, штурмів і репресій. Хоч на якийсь період протестувальникам вдалося домогтися поступок від влади. Але ці поступки здобуті ненадовго. У своїх спробах залатати бюджетні дірки на користь класу експлуататорів та не втратити «своє» в скрутні часи влада й надалі вдаватиметься до урізання базових соціально-економічних прав в неоліберальному дусі, при цьому нарощуючи сили для репресій проти активістів. Яка нова соціальна група змушена буде вийти на вулиці, захищаючи своє право на гідне ставлення з боку держави? Хто візьме на себе протестну естафету в час, коли владний марафон по обмеженню соціально-економічних прав та громадянських свобод не припиняється?

Згідно з моніторингом Центру соціальних і трудових досліджень кількість протестів у листопаді зросла в півтора рази порівняно з минулим місяцем і склала 9,8 акцій на день, у той час як у жовтні аналогічний показник складав всього 6,5 подій на день в середньому (при підрахунку кількості не враховувалась тривалість багатоденних подій).

6536821837_fa3c0a54a1_z

У листопаді тенденція до політизації протестів та їх соціально-економічна спрямованість лише посилилися. Частка протестів, що піднімали соціально-економічні питання в листопаді зросла до 62% проти жовтневих 55%, а частка протестів, пов’язаних із політичною боротьбою, зросла до 38% проти 28%. При цьому у чотири рази збільшилася кількість протестів, які одночасно висувають як політичні, так і соціально-економічні вимоги – з 10 до 44 (майже кожен шостий з усіх протестів за листопад!). Цікаво, що в той час як у жовтні на підтримку Юлії Тимошенко відбулося 22 протести, у листопаді їх сталося лише 11. Отже, кількість політизованих протестів зросла не за рахунок резонансу навколо справи екс-прем’єрки, а через загострення соціально-економічної боротьби, що вийшла на рівень політичних вимог аж до відставки Кабінету Міністрів та розпуску Верховної Ради. Минулого місяця політичні партії почали більше перейматися соціально-економічними питаннями – питаннями, які хвилюють більшість українців. Порівняно з жовтнем партії брали участь в соціально-економічних протестах в півтора рази частіше (46% проти 31%). Найбільш активними були «Радикальна партія», БЮТ та ВО «Свобода».

Характер цілей протестів також підтверджує тезу про збільшення рівня політизації соціально-економічних протестів, адже в листопаді уряд критикувався протестувальниками майже вдвічі частіше – у 51% дій проти 31% в жовтні.

Кількість позитивних реакцій на протести дещо зменшилася – з 6,4 до 5,8 на 100 протестів. Не дивлячись на те, що кількість репресій теж зменшилася (з 18:100 у жовтні проти 14:100 в листопаді), їх характер став жорсткішим. Арешти та затримання лишаються найчастіше використовуваними. Крім того, у листопаді спостерігалося зростання кількості судових заборон протестних акцій (6 випадків у жовтні та 9 у листопаді). Також минулого місяця було зафіксовано аж 9 випадків силової конфронтації між правоохоронними органами та протестувальниками (у жовтні лише один випадок).

З огляду на майбутні урядові законодавчі ініціативи незабаром в Україні можуть дати про себе знати нові протестні групи. 22 грудня на розгляд у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про особливості діяльності закладів охорони здоров’я»,який, фактично, переводить всі бюджетні медичні заклади на ринкові механізми функціонування. Згідно зі статтею 11 вказаного законопроекту, «заклади охорони здоров’я мають право провадити інші види діяльності, що не належать до медичного обслуговування». Це може врятувати такі заклади від руйнації через скорочення бюджетних видатків на соціальну сферу, але також узаконить та збільшить сектор платних медичних послуг. З одного боку, створення ситуації, коли кожна лікарня відповідатиме за свій прибуток, спокушає ідеєю швидкого збагачення, але ставить під сумнів стратегічне благополуччя працівників медичної галузі, адже в бюджеті на наступний рік фінансування медицини скорочено на півмільярда гривень. При цьому, згідно з законопроектом, варто очікувати «оптимізації» медичних закладів, що насправді означає зменшення їх кількості. Цей законопроект безпосередньо зазіхає на доступ більшості громадян до медичних послуг, тож, з огляду на кількість груп, чиї права обмежуються даною реформою, можна очікувати об’єднаних протестів організацій медичних працівників та звичайних громадян. Варто згадати, що урядові спроби комерціалізації вищої освіти вже змушували студентів вийти на неодноразові масові акції протесту протягом останніх двох років.

Другим приводом для протесту може бути невиконання державою соціальних зобов’язань перед громадянами, як-от фактична невиплата пенсій, відмова індексації соціальних виплат, скорочення стипендій. Виникнення протестного руху на цій основі більш, ніж імовірне, адже з огляду на дефіцит бюджету, владі не вдасться заспокоїти «подачками» всіх. Навіть прем’єр-міністр Микола Азаров неодноразово сам стверджував, що заради виплати коштів чорнобильцям, потрібно буде урізати інші статті соціальних видатків. У цьому випадку, імовірність виникнення протесту залежить від наявності організаційних ресурсів соціальної групи, чиї соціально-економічні права будуть обмежуватися. Наприклад, не дивлячись на те, що в листопаді було зафіксовано лише 8 протестних акцій за участю студентства, у разі форсування прийняття нового закону про вищу освіту можна очікувати відновлення студентських рухів на рівні березня, червня чи ж навіть жовтня минулого року, коли на вулиці багатьох міст України вийшли до 12 000 студентів. Нагадаємо, що протести проти освітньої політики уряду найінтенсивніше відбувались в тих регіонах, де діяли студентські організації, як-от Незалежна студентська профспілка «Пряма дія» в Києві та ГО «Діти кризи» в Хмельницькому (див. річний звіт ЦСТД, с. 52)

За даними квітня поточного року чисельність пенсіонерів складала більше 13 млн. осіб, тож у протест цієї групи громадян мав би шанси на масовість.Невиплата або ж відмова від індексації пенсій могли б спровокувати всеукраїнську кампанію протесту. Час покаже, наскільки дієвими мобілізаторами виявиться Всеукраїнська Асоціація Пенсіонерів та мережа її регіональних організацій.

Про важливість організаційних можливостей для виникнення масштабного протесту свідчать також і дані про участь неурядових громадських організацій в протестах чорнобильців. Під час протестів чорнобильців у листопаді громадські організації брали участь у 59% подій, у той час як серед усіх протестів рівень участі громадських організацій був майже вдвічі менший – 33%. Без мобілізаційного ресурсу чорнобильських організацій масова всеукраїнська кампанія була б неможливою.

Вірогідність виникнення протесту з приводу загальносоціальних питань видається ще більш імовірною, якщо зважати на гарантоване підвищення ціни на газ з боку Росії в 2012 році. Не дивлячись на те, що в бюджет закладено цифру в 414-416 доларів за тисячу кубометрів газу, реальність такої ціни лишається сумнівною. Цілком вірогідно, що до кінця 2012 року за газ Росія проситиме до 500 доларів, а для української економіки таке «прохання» стане фатальним. Аби виконати умови «Газпрому», уряд може різко підняти ціни на блакитне паливо, що цілком може вивести людей на вулицю.

Але сама по собі кількість невдоволених не спричинює виникнення протесту. Тільки за сильної організаційної структури та високого рівня колективної ідентичності (як у випадку з чорнобильцями) можна сподіватися на достатньо масштабні протестні дії. Можна не сумніватися, що обурення з приводу підвищення цін (на газ, зокрема) буде використане опозиційними партіями в рамках передвиборчої кампанії. На жаль, серед опозиційних партій найкращим мобілізатором, найімовірніше, виявиться крайня права ВО «Свобода»

За останній рік ми стали свідками вже другої політизованої загальноукраїнської протестної кампанії, яка відбувається за знайомим сценарієм. Як за структурою вимог, так і за сценарієм «затухання» протест чорнобильців нагадує Підприємницький Майдан. В обох випадках масовість протесту радикально зменшувалася після часткових поступок з боку влади.

Успішним варіантом розвитку протестного руху в Україні видається єдиний антисистемний рух різних груп невдоволених та пригноблених, який би підіймав питання фундаментальної зміни несправедливої економічної та політичної системи. Допоки окремі групи з перемінним успіхом виборюватимуть свої окремі інтереси, піддаючись при цьому на позірну «благодійність» держави, інші лякатимуться репресій, які вкупі з обмеженням соціально-економічних прав, будуть використовуватися все частіше.

Показники щодо кількості протестів та репресій можуть незначною мірою змінюватися, оскільки про деякі події ЗМІ повідомляють із запізненням. Щодо джерел інформації про згадані події просимо звертатися за контактами нижче. При розрахунку кількості протестів не враховувалася їхня тривалість.

Контакти:

Володимир Іщенко + 38 097 3964499

Дарина Коркач + 38 098 2769511

info@www.cslr.org.ua

Post a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Top