Атипова праця в Україні вигідна роботодавцям

Трудове законодавство не обтяжливе для бізнесу, а нові форми зайнятості розвиваються без лібералізації правового поля. До такого висновку дійшли експерти Центру соціальних і трудових досліджень, підготувавши за сприяння Фонду Фрідріха Еберта брошуру «Атипова зайнятість і прекаризація праці в Україні» (2017). Як впевнені у ЦСТД, руйнування звичних трудових відносин (прекарізація) створює ризики для держави, здоров’я працівників і добробуту (особливо жінок і молоді)

Приватні підприємства навіть після зменшення ЄСВ часто не оформляють трудові договори, роблять це без повідомлення ДФС або ж підміняють їх цивільно-правовими. Це позбавляє права на гідну пенсію та безпечних умов праці.  У 2016 р. інспекторами праці виявлено порушення щодо 4 730 працівників (60% із них працювали без повідомлення ДФС). Бюджетні установи використовують переведення на неповний робочий час (іноді при збереженні обсягу робіт), строкові договори (в освіті й культурі) та псевдосумісництво (укладення двох трудових договорів для уникнення оплати надурочних). Без обмежень застосовується позикова праця. У 2016 р. у тимчасових агентствах зайнятості працювали 18 495 чол. Цих працівників звільняють у першу чергу, а в їх розвиток не інвестуються кошти.

За словами Марії Ткаченко, координаторки Фонду Фрідріха Берта в Україні, причинами поширення атипової зайнятості у світі є: посилення конкуренції, глобалізація ринку праці, розширення сектору послуг, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, трудова міграція. Врегулювання гнучкої зайнятості потребує чітких критеріїв захисту від зловживань з боку роботодавців. Якщо у багатих країнах ЄС атипова праця є вибором працівників, то в нас вона вимушена. З цього року недоліки тимчасової роботи відчули працівники культури, зазначає Віра Корнілова, голова вільної профспілки Нацопери ім.Т.Г.Шевченка: «Закон 955-VII дозволив звільнити усіх артистів України та укласти з ними контракти від 1 до 3 років. Контракт не є злом, якщо містить умови, що стимулюють сумлінну працю. Але нам дали інше: пожиттєву тимчасову роботу й відсутність гарантій для захищених груп. Доля митця залежить від лояльності до однієї особи – директора».

Низька продуктивність праці в Україні зумовлена низькими зарплатами, а не жорсткістю трудового законодавства. Згідно Global Competitve Index 2016-2017 за ефективністю ринку праці Україна перевершила чимало країн ЄС, а за ціною робочої сили посіла 17-те місце. «Пенсійна реформа марна, якщо посилить тиск лише на працюючих офіційно. Ризик штрафів за використання «нелегалів» низький. Інспекторів праці має бути вдвічі більше, а їх діяльність виведена з-під дії Закону №877. Проект Трудового кодексу сприятиме поширенню строкової та дистанційної праці, а також тіньовим відносинам, адже зменшує санкції», – зазначає Віталій Дудін, експерт ЦСТД.

Post a Reply

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top